Польща

У Польщі реформа Де-І триває вже років десять, і її досі не завершено. Хоча вже нині кількість охочих усиновити дітей більша, ніж кількість тих, що цього потребують.

У 2004 почалася робота над національним планом дій ”Польща для дітей”. Він передбачав перенесення відповідальності за сім’ю і дітей якнайближче до місця їх проживання, на рівень (громади, разом із фінансами. Громада створює спектр послуг відповідно до своїх актуальних потреб.

Одним із найефективніших нововведень у Польщі є інститут сімейного асистента, чия головна задача — запобігати вилученню дитини з біологічної сім’ї та допомогти сім’ї відновити свою ресурсність, коли вилучення все ж відбулося. Якщо ж налагодити ситуацію в біологічній сім’ї не вдалося, в пріоритеті — її усиновлення. Вже за рік функціонування сімейних асистентів кількість вилучених дітей скоротилася з 91 тисячі до 78 тисяч.

Після 2020 року кількість дітей у закладі не може перевищувати 14. Існує заборона на влаштування дітей молодших 7 років у заклади інституційного виховання. Натомість ними опікуються так звані “тимчасові сім’ї”, які є аналогом українських дитячих будинків сімейного типу (ДБСТ) або патронатних сімей.

У 2021 році 56 400 дітей були влаштовані у сімейні форми виховання, зокрема 6309 дітей з інвалідністю. І лише 15 900 дітей перебували в закладах інституційного догляду Польщі, з-поміж них — 1860 з інвалідністю.