Україна і Світ
Прогрес реформи в Україні
Може здатися, і нам іноді теж так здається, що попри довгу історію реформування системи догляду й піклування за дітьми, нічого не відбувається. Проте, якщо подивитися на це в ретроспективі — прогрес очевидний.
створення перших дитячих будинків сімейного типу як альтернативи інституційному догляду.
близько 300 тисяч дітей з вулиці були влаштовані до закладів. На той момент це було швидке й оптимальне рішення для порятунку їхніх життів.
з’явилися два перших Центри матері і дитини. Поширення і впровадження цієї моделі дозволило втричі зменшити кількість відмов від немовлят.
пілотний проєкт зі створення Центрів соціальної підтримки для дітей та сімей. Результат: 2 дитячі будинки закрито, дітей повернуто в біологічні сім’ї, влаштовано під опіку родичів або до сімейних форм виховання, усиновлено, випускників підготовлено до дорослого життя. З того часу жодна дитина у громаді, де працює центр, не потрапила до інституційного закладу.
указом Президента України запроваджено нову посаду “фахівець із соціальної роботи”. Це дозволило побачити й охопити більше сімей, що потребували підтримки, а соціальні послуги стали більш доступними й професійними.
розпочався пілотний проєкт з реформи Де-І за підтримки Світового банку.
в Україні запрацювала послуга з патронатного виховання.
уряд затвердив десятирічну стратегію Де-І, що складалася з трьох етапів. Перший – оцінка закладів і наявних послуг, підготовка регіональних планів. Другим етапом мав стати розвиток соціальних, освітніх та медичних послуг з поступовою трансформацією закладів відповідно до регіональних планів. Згідно з Національною стратегією, вже у 2026 році дітей в інституціях мало бути менше ніж 0,5% від загальної кількості дитячого населення (було 1,5%).
мав розпочатися другий етап Де-І, але цього не сталося через відсутність політичної волі, корупцію, спротив керівників та працівників закладів, провалену інформаційну кампанію для батьків дітей-вихованців закладів.
2022 рік. Згідно з опитуванням Gradus Research, 27% респондентів знали про шкоду інтернатів і були обізнані щодо необхідності для дитини виховуватися в сім’ї. 44% – не вважали інтернати шкідливими.
перезапуск реформи коштом ЄС. Створено Координаційний центр з розвитку сімейного виховання та догляду дітей, що спільно з профільними міністерствами відповідає за впровадження змін. За вісім місяців був розроблений проєкт Стратегії забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному оточенні.
Як у світі
В Україні близько 1,5% дитячого населення перебувають в інтернатах. В одному закладі, як правило, живуть та виховуються від 100 до 300 дітей.
В Австрії, Норвегії — 0,1% всіх дітей в інституціях, у Польщі, Болгарії, Румунії, Молдові — 0,5%. В одному закладі перебуває 6-12 дітей.
Приклад інших країн доводить – якщо вони змогли позбавитися шкідливих інституційних закладів, то й ми зможемо.