Україна і Світ
Прогрес реформи в Україні
Може здатися, і нам іноді теж так здається, що попри довгу історію реформування системи догляду й піклування за дітьми, нічого не відбувається. Проте, якщо подивитися на це в ретроспективі — прогрес очевидний.
створення перших дитячих будинків сімейного типу як альтернативи інституційному догляду.
близько 300 тисяч дітей з вулиці були влаштовані до закладів. На той момент це було швидке й оптимальне рішення для порятунку їхніх життів.
з’явилися два перших Центри матері і дитини. Поширення і впровадження цієї моделі дозволило втричі зменшити кількість відмов від немовлят.
пілотний проєкт зі створення Центрів соціальної підтримки для дітей та сімей. Результат: 2 дитячі будинки закрито, дітей повернуто в біологічні сім’ї, влаштовано під опіку родичів або до сімейних форм виховання, усиновлено, випускників підготовлено до дорослого життя. З того часу жодна дитина у громаді, де працює центр, не потрапила до інституційного закладу.
указом Президента України запроваджено нову посаду “фахівець із соціальної роботи”. Це дозволило побачити й охопити більше сімей, що потребували підтримки, а соціальні послуги стали більш доступними й професійними.
розпочався пілотний проєкт з реформи Де-І за підтримки Світового банку.
в Україні запрацювала послуга з патронатного виховання.
уряд затвердив десятирічну стратегію Де-І, що складалася з трьох етапів. Перший – оцінка закладів і наявних послуг, підготовка регіональних планів. Другим етапом мав стати розвиток соціальних, освітніх та медичних послуг з поступовою трансформацією закладів відповідно до регіональних планів. Згідно з Національною стратегією, вже у 2026 році дітей в інституціях мало бути менше ніж 0,5% від загальної кількості дитячого населення (було 1,5%).
мав розпочатися другий етап Де-І, але цього не сталося через відсутність політичної волі, корупцію, спротив керівників та працівників закладів, провалену інформаційну кампанію для батьків дітей-вихованців закладів.
2022 рік. Згідно з опитуванням Gradus Research, 27% респондентів знали про шкоду інтернатів і були обізнані щодо необхідності для дитини виховуватися в сім’ї. 44% – не вважали інтернати шкідливими.
перезапуск реформи коштом ЄС. Створено Координаційний центр з розвитку сімейного виховання та догляду дітей, що спільно з профільними міністерствами відповідає за впровадження змін. За вісім місяців був розроблений проєкт Стратегії забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному оточенні.
Як у світі
В Україні близько 1,5% дитячого населення перебувають в інтернатах. В одному закладі, як правило, живуть та виховуються від 100 до 300 дітей.
В Австрії, Норвегії — 0,1% всіх дітей в інституціях, у Польщі, Болгарії, Румунії, Молдові — 0,5%. В одному закладі перебуває 6-12 дітей.
Приклад інших країн доводить – якщо вони змогли позбавитися шкідливих інституційних закладів, то й ми зможемо.
Молдова
До початку реформи, в Молдові була величезна кількість дітей в інтернатах та спеціалізованих закладах.
Польща
У Польщі реформа ДІ триває вже років десять — і досі не завершена. Хоча вже сьогодні кількість охочих усиновити дітей більша, ніж кількість тих, хто цього потребує.
Болгарія
На початку реформи планувалося створити невеликі групові будинки замість великих закладів інституційного догляду.
